Історія справи

+

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2014 року м. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Шицького І.Б., - за участю представників:

Міжнародної асоціації повітряного

транспорту (International Air Transport

Association) - Петрова О.Г.,

Кучанського О.В.,

товариства з обмеженою відповідальністю

«Тревел Профешнл Груп» - Причепи Т.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2013 року у справі

№ 910/1620/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп» до Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн», третя

особа - приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АероСвіт», про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп» (далі - ТОВ «Тревел Профешнл Груп») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» (далі - ІАТА Україна), в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просило:

- зобов'язати ІАТА Україна включити в агентську розрахункову відомість за період із 1 по 7 січня 2013 року та в агентську розрахункову відомість за період із 8 по 15 січня 2013 року приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АероСвіт» (далі - ПАТ «Авіакомпанія «АероСвіт»);

- зобов'язати ІАТА Україна врахувати включену в агентську розрахункову відомість за період із 1 по 7 січня 2013 року суму коштів до повернення у розмірі 201 998,80 грн та включену в агентську розрахункову відомість за період із 8 по 15 січня 2013 року суму коштів до повернення у розмірі 1 749 485,89 грн як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах.

Позовні вимоги мотивовано неправомірними діями відповідача, який у порушення умов укладеного 5 липня 2010 року між ним та позивачем договору з надання послуг BSPLink в агентських розрахункових відомостях за періоди із 1 по 7 січня 2013 року та із

8 по 15 січня 2013 року не відобразив суми коштів, належних до сплати за повернені авіаквитки на скасовані рейси ПАТ «Авіакомпанія «АероСвіт». Суми цих коштів, сплачені позивачем за наведеними розрахунковими відомостями, є переплатою і мали бути використані при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29 січня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ПАТ «Авіакомпанія «АероСвіт».

Рішенням господарського суду міста Києва від 28 лютого

2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 травня 2013 року, позов задоволено у повному обсязі та стягнуто з ІАТА Україна на користь ТОВ «Тревел Профешнл Груп» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 147,00 грн.

Вищий господарський суд України постановою від 2 жовтня 2013 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 травня 2013 року.

При цьому суд касаційної інстанції, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, виходив із того, що оскільки за умовами договору з надання послуг BSPLink від 5 липня 2010 року ІАТА Україна формує та визначає в агентських розрахункових відомостях суми, які підлягають до сплати агентом, у тому числі позивачем, то отримані ІАТА Україна від ТОВ «Тревел Профешнл Груп» грошові кошти за такими розрахунковими відомостями за спірний період відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мають вважатися безпідставно набутим ІАТА Україна майном та підлягають поверненню як переплата при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2013 року з підстав, передбачених пунктом першим статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ІАТА Україна, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 1212 ЦК України при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати цю постанову і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ІАТА Україна долучило до поданої заяви копію постанови Вищого господарського суду України від 17 квітня 2014 року у справі № 910/15945/13.

У зазначеній постанові Вищого господарського суду України, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, вирішуючи спір за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог і встановлених судом обставин справи, дійшов протилежного правового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача врахувати включені в агентську розрахункову відомість за спірний період суми коштів до повернення як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах, оскільки ця вимога не може ґрунтуватися на приписах статей 1212, 1213 ЦК України з огляду на те, що зобов'язання виконувалися саме за договором.

Ухвалою від 1 липня 2014 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу № 910/1620/13 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2013 року.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції положень статті 1212 ЦК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява ІАТА Україна підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 5 липня

2010 року між ІАТА Україна і ТОВ «Тревел Профешнл Груп» укладено договір з надання послуг BSPLink, відповідно до пункту 1.1 якого ІАТА Україна (відповідач) зобов'язується надати ТОВ «Тревел Профешнл Груп» (позивач, агент) послуги з доступу та можливість користуватися BSPLink покращеним, а позивач (агент) приймає такі послуги та зобов'язується сплачувати їх вартість на умовах, передбачених цим договором.

Крім того, між ТОВ «Тревел Профешнл Груп» (позивач, агент) та авіакомпанією «АероСвіт» (третя особа) укладено агентський договір від 5 липня 2010 року № 01-797/В (далі - агентський договір).

За умовами агентського договору, позивач (агент) здійснює реалізацію авіаквитків авіакомпанії, а також просування послуг авіакомпанії на території України та відповідно до умов, визначених у договорі, а позивач (агент) приймає таке доручення.

Згідно зі статтею 5 агентського договору авіакомпанія зокрема доручає відповідачеві отримувати від позивача (агента) кошти від продажу послуг від імені третьої особи (авіакомпанії) та будь-які інші кошти, які позивач (агент) повинен сплатити відповідно до умов договору (у тому числі штрафні санкції і компенсаційні платежі) та переказувати їх третій особі (авіакомпанії) (пункт 5.1.3 договору) і забезпечувати позивача (агента) звітами BSP з розрахунків (пункт 5.1.4 договору).

1 травня 2007 року між ІАТА Україна (відповідач) і ПАТ «Авіакомпанія «АероСвіт» (третя особа) було укладено договір

№ 26-BSP/VV/02-379, за умовами якого третя особа призначила відповідача своїм представником у відносинах з агентами та доручила йому здійснювати окремі зі своїх повноважень (прав та обов'язків), що випливають з агентських договорів, перелічені в статті 4 зазначеного договору. Під час виконання своїх обов'язків, передбачених цією статтею, відповідач (ІАТА Україна) уповноважений діяти або в інтересах та від імені третьої особи (авіакомпанії), або в інтересах третьої особи (авіакомпанії) і від свого імені, як зазначено у статті 6 цього договору.

Між ТОВ «Тревел Профешнл Груп» та ІАТА Україна виник спір щодо сформованих відповідачем на підставі договору від 5 липня

2010 року агентських розрахункових відомостей за розрахункові періоди із 1 по 7 січня 2013 року та із 8 по 15 січня 2013 року.

Сплачені позивачем за цими агентськими розрахунковими відомостями грошові кошти в розмірі 201 998,80 грн за період із

1 по 7 січня 2013 року та в розмірі 1 749 485,89 грн за період із 8 по

15 січня 2013 року позивач вважає безпідставно набутими відповідачем.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави (глава 83 - набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави (глава 83) застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжує такі юридичні факти:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі, що розглядається, існували договірні відносини, а кошти, які позивач просить зарахувати при здійсненні розрахунків за цим договором у майбутніх періодах, отримано відповідачем відповідно до умов договору, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому заявлені ТОВ «Тревел Профешнл Груп» позовні вимоги не можуть бути задоволені на підставі положень статті 1212 ЦК України.

Оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні справи

№ 910/1620/13 неправильно застосував норму матеріального права, що суперечить висновкам цього ж суду в справі № 910/15945/13, то заява ІАТА Україна підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11116, 11123, 11124, 11125 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2013 року у справі № 910/1620/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

судді:М.І. Балюк

І.С. Берднік

В.С. Гуль

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

І.Б. Шицький